ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВИЗНАЧЕННЯ ВІДНОСНОГО ВІКУ ПЛЕЙСТОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ ТЕРМОЛЮМІНЕСЦЕНТНИМ МЕТОДОМ

Автор(и)

  • V. N. SHOVKOPLYAS Інститут геологічних наук НАН України, Україна
  • S. K. PRILIPKO Інститут геологічних наук НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2011.2.139339

Ключові слова:

Плейстоценові відкладення, відносний вік, термолюмінесцентний метод

Анотація

Розглядаються питання розрахунку відносного віку неоплейстоценових відкладів (в умов. од.), а також врахування впливу забарвлення відкладів на інтенсивність термовисвітлювання. Віковий індекс розраховується, виходячи із співвідношення інтенсивності термолюмінесценції і часу природної активації кварцу в породі.

Посилання

Dobrovolskij V. V. Gipergenez chetvertichnogo perioda. - M.: Nauka, 1965. - 156 s.

Morozov G. V. Opredelenie otnositelnogo vozrasta antropogenovyh otlozhenij Ukrainy termolyuminescentnym metodom. - Kiev: Nauk. dumka. - 1969. - 156 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2011-05-25

Номер

№ 2 (2011)

Розділ

Зміст

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

 

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.  The Effect of Open Access).