РЕЛІКТИ ПАЛЕОФЛОРИ В УДАРНОРОЗПЛАВЛЕНИХ ПОРОДАХ КРАТЕРА ЕЛЬГИГИТГИН НА ЧУКОТЦІ (РОСІЯ)
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2019.2.169935Ключові слова:
імпактний кратер, ударнорозплавлена порода, рослинні залишки, клітинна тканинаАнотація
Релікти палеофлори встановлені в ударнорозплавлених породах кратера Ельгигитгин на Чукотці. Імпактний кратер Ельгигитгин діаметром 18 км утворений 3,6 млн років тому в товщі вулканічних порід Охотсько-Чукотського вулканогенного поясу. Імпактні породи в кратері збереглися в перевідкладеному стані у терасах кратерного озера. Вони представлені склуватими бомбами, ударнорозплавленими породами та ударнометаморфізованими вулканітами мішені. Залишки викопної флори встановлені під час електронномікроскопічних досліджень ударнорозплавлених порід з відкладів озерних терас східної, південної та північно-західної частин кратерного басейну. Залишки флори знаходяться в газових пухирях у склуватій матриці порід. Вони складені скупченнями рослинних волокон, фрагментами клітинної тканини та деякими іншими утвореннями, що частково зберігають початкову морфологію рослинних фрагментів. Головними компонентами їх складу є вуглець (50-70 мас. %) та кисень (30-40 мас. %).
Вперше у світовій практиці релікти палеофлори в ударнорозплавлених породах були встановлені П.Г. Шульцем і Р.С. Харрісом у 2005 р. у складі уламків імпактитів, що утворюють сім локальних горизонтів у товщі неогенових осадових відкладів Аргентинської Пампи. Вихідні імпактні структури – джерела цих ударних розплавів – ще не встановлені. У 2007 р. відбитки флори були описані Дж.Р. Осинським з співавторами в імпактних стеклах Dakhleh в Єгипті, де вихідна імпактна структура до теперішнього часу також не виявлена. Кратер Ельгигитгин є першою імпактною структурою на поверхні Землі, в якій встановлені залишки викопної флори. Отримані дані підтверджують роль ударних процесів у надійній консервації та тривалому збереженні слідів стародавнього життя на поверхні Землі та планет.
Посилання
Belyi V.F. (1958). Scheme of tectonics and volcanism of the southern part of Chaun-Chukotka. Geologicheskiy sbornik Lvovskogo geologicheskogo obshchestva, No 5/6, p. 93-97 (in Russian).
Beliy V.F. (1977). Stratigraphy and structures of the Okhotsk-Chukotka volcanic belt. Moskow: Nauka Press, 170 p. (in Russian).
Beliy V.F. (1998). Impactogenesis and volcanism of the El’gygytgyn depression. Journal of Petrology, vol. 6, p. 86–89 (in English).
Belyi V.F. (2010). Impactite generation in the El’gygytgyn depression, Northeast Russia, as a volcanic fenomenon. 2. On the petrography and geochemistry of the impactites. Journal of Volcanology & Seismology, No 4, p. 149-163 (in English).
Dabizha A.I., Feldman V.I. (1982). Geophysical characteristics of some astroblemes of USSR. Meteoritica, vol. 40, p. 91-101 (in Russian).
Dembitsky V.M., Tolstikov G.A. (2003). Natural halogeneted organic compounds.Novosibirsk: Publishing House of Siberian Branch RAS, branch “Geo”, 366 p. ISBN 5-7692-0633-0 (in Russian).
Dietz R.S. (1977). Elgygytgyn crater, Siberia: probable source of Australasian tektite field (and besiadites from Popigai). Meteoritics, vol. 12, No 2, p. 145-157 (in English).
Dietz R.S., McHone J.F. (1976). El’gygytgyn: probable world largest meteorite crater. Geology, vol. 4. p. 391–392 (in English).
El Goresy A. (1968). The opaque minerals in impact glasses. In: Shock metamorphism of natural materials. Short N.M., French B. M. (Eds.).Baltimore,Maryland: Mono Book Corp., p. 531-553 (in English).
Feldman V.I., Granovsky L.B., Kapustkina I.G., Karoteeva N.N., Dabizha A.I. (1981). Meteorite crater El’gygytgyn. Impactites. Marakhushev A.A. (Ed.). Moskow:MoskowStateUniversity Press, p. 70-92 (in Russian).
Gurov E.P., Gozhik P.F. (2006). Impact cratering in the history of the Earth.Kiev: Publication of Institute of Geological Science,NationalAcademy of Sciences ofUkraine, 216 p. (in Russian).
Gurov E.P., Gurova E.P. (1979). Stages of shock metamorphism of volcanic rocks of siliceous composition on example of the El’gygytgyn crater (Chukotka). Doklady Academii Nauk USSR, vol. 249, p. 1197-1201 (in Russian).
Gurov E.P., Gurova E.P. (1991). Geological structure and rock composition of impact structures.Kiev: Naukova Dumka, 160 p. (in Russian).
Gurov E.P., Koeberl C. (2004). Shocked rocks and impact glasses from the El’gygytgyn impact structure, Russia. Meteoritics & Planetary Science, vol. 39, p. 1495-1508 (in English).
Gurov E.P., Koeberl C., Reimold W.U., Brandstatter F., Amare K. (2005). Shock metamorphism of siliceous volcanic rocks of the El’gygytgyn impact crater (Chukotka, Russia). In: Large meteorite impacts III. Kenkmann T., Hörz F., Deutsch A. (Eds.). Geological Society of America Special Paper, vol. 348, p. 391-412 (in English).
Gurov E.P., Koeberl C., Yamnichenko A. (2007). El’gygytgyn impact crater, Russia: Structure, tectonics, and Morphology. Meteoritics & Planetary Science, vol. 42, p. 307-319 (in English).
Gurov E.P., Permiarov V.V., Koeberl C. (2019a). Remnants of paleoflora in impact melt rocks of the El’gygytgyn crater (Chukotka, Russia). Meteoritics & Planetary Science. Doi: 10.1111/maps.13241 (in English).
Gurov E.P., Permiakov V.V., Koeberl C. (2019b). Chromferide found in impact melt rocks of the El’gygytgyn crater, Chukotka, Russia. 50th Lunar and Planetary Science Conference (abstracts), No 2132 (in English).
Gurov E.P., Valter A.A., Gurova E.P., Kotlovskaya F.I. (1979). El’gygytgyn impact crater, Chukotka: shock metamorphism of volcanic rocks. 10th Lunar and Planetary Science Conference (abstracts), p. 479–481 (in English).
.
Gurov E.P., Valter A.A., Gurova E.P., Serebrennikov A.I. (1978). Impact meteorite crater El’gygytgyn in Chukotnka. Doklady Academii Nauk USSR, vol. 240, p. 1407-1410 (in Russian).
Harris R.S., Schultz P.H. (2007). Impact amber, popcorn, and pathology: The biology of impact melt breccias and implications for astrobiology. 38th Lunar and Planetary Science Conference (abstracts), No 2306 (in English).
Hawke B.R., Head J.W. (1977). Impact melt on lunar craters rims. Impact and Explosion cratering. Roddy D.J., Pepin R.O., Merrill R.B. (Eds.).New York: Pergamon Press, p. 815-841 (in English).
Howard K.T. (2008). Geochemistry of Darwin glass and target rocks from Darwin crater, Tasmania, Australia. Meteoritics & Planetary Science, vol. 43, p. 473−496 (in English).
Howard K.T., Bailey M.J., Berhanu D., Bland P.A., Cressey G., Howard L.E., Jeynes C., Matthewman R., Mortins Z., Shepton M.A., Stolojan V., Verchovsky S. (2013). Biomass preservation in impact melt ejecta. Nature Geoscience, vol. 6, p. 1018-1022 (in English).
Koeberl C. (2013). The special issue on the El’gygytgyn impact structure is dedicated to Evgeny (Eugene) Gurov. Meteoritics & Planetary Science, vol. 48, p. 1107 (in English).
Koeberl C., Pittarello L., Reimold W.U., Raschke U., Brigham-Grette J., Melles M., Minyuk M. (2013). El’gygytgyn impact crater, Chukotka, Arctic Russia: Impact cratering aspects of the 2009 ICDP drilling project. Meteoritics & Planetary Science, vol. 48, p. 1108-1129 (in English).
Layer P.V. (2000). 40Argon/39Argon-age of the El’gygytyn event, Chukotka, Russia. Meteoritics & Planetary Science, vol. 35, p. 591-599 (in English).
Lin Y., El Goresi A., Hu S., Zhang J., Gillet P., Xu Y., Hao J., Miyahara M., Ouyang Z., Ohtani E., Xu L., Yang W., Feng L. (2014). NanoSIMS analysis of organic carbon from the Tissint Martian meteorite: Evidence for the past existence of subsurface organic-bearing fluids on Mars. Meteoritics & Planetary Science, vol. 49, p. 2201-2218 (in English).
MacKay D.S., Gibson E.K. Ir., Thomas-Kepta K.L., Vali H., Romanel C.S., Clemett S.J., Chiller X.D., Malcheling C.R., Zare R.N. (1996). Search for past life on Mars: possible relic biogenic activity in martian meteorite ALH84001. Science, Ang. 16: 273 (5277), p. 924-930 (in English).
Meteoritics and Planetery Science, (2013), vol. 48, No 7, p. 1107-1358 (in English).
Nekrasov I.A., Raudonis P.A. (1963). Meteorite craters. Priroda, No 1, p. 102-104 (in Russian).
Obruchev S.V. (1957). Across the tundra and mountains of Chukotka. Moskow: State Press of Geography, 198 p. (in Russian).
Osinski G.R., Schwarcz H.P., Smith J.R., Kleindienst M.R., Hendemann M.A., Churcher C.S. (2007). Evidence for a ~200−100 ka meteorite impact in the Western Desert of Egypt. Earth and Planetary Science Letters, vol. 253, p. 378−388 (in English).
Raschke U., Reimold W.U., Zaag P.T., Pittarello L., Koeberl C. (2013). Lithostratigraphy of the impactite and bedrock of ICDP drill core D1c from the El’gygytgyn impact crater, Russia. Meteoritics & Planetary Science, vol. 48, p. 1143-1159 (in English).
Schultz P.H., Harris R.S. (2005). Impact amber: Plant materials captured in impact-generated glasses. 8th NASA Exobiology PI Symposium Program with Abstracts, 94 (in English).
Schultz P.H., Harris R.S., Clemett S.J., Thomas-Keprta K.L., Zάrate M. (2014). Preserved flora and organics in impact melt breccias. Geology, vol. 42, p. 515−518 (in English).
Wallis J., Wallis D.H., Wallis M.K., + Wickramasinghe C. (2014). Molecular carbon as a biomarker in the meteorite Tissint. EPSC2014 session TP4.1.Portugal, September 2014 (in English).
Wittmann A., Kenkmann T., Schmitt R.T., Stoffler D. (2006). Shock-metamorphosed zircon in terrestrial craters. Meteoritics & Planetary Science, vol. 41, p. 433-454 (in English).
Zotkin I.T., Tsvetkov V.I. (1970). Search of meteorite craters on the Earth. Astronomicheskiy Vestnik, vol. 4, p. 55-65 (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
