СТРАТИГРАФІЯ ТА УМОВИ СЕДИМЕНТАЦІЇЇ МІОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНСЬКОГО ПРИКАРПАТТЯ НА ОСНОВІ ВИВЧЕННЯ ФОРАМІНІФЕР
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2019.2.169936Ключові слова:
планктонні і бентосні форамініфери, Самбірський покрив, Бориславсько-Покутський покрив, Передкарпатський прогинАнотація
Розглядаються міоценові відклади північно-західної частини Українського Прикарпаття, що входять до складу Бориславсько-Покутського та Самбірського передових тектонічних покривів. Зроблена спроба реконструювати умови осадконагромадження міоценових молас регіону. На основі проведеного екологічного аналізу асоціацій форамініфер з відкладів воротищенської, стебницької світ Бориславсько-Покутського та Самбірського покривів зроблені висновки про умови седиментації відкладів регіону в карпатський час і на межі раннього-середнього міоцену та про умови формування бережницької світи Самбірського покриву в кінці середнього – на початку пізнього міоцену. Відклади світ формувались в морському басейні в межах шельфових глибин з нормальною чи близькою до неї солоністю.
Посилання
Andreeva-Grigorovich A.S., Grusman A.D., Kulchitsky Ja.O., Lozynyak P.Ju., Savitska N. А., Ponomaryova L.D., Trofimovich N.A., 1995. Stratigraphy Scheme of Neogene deposits of the Western (Central) Parathetys in the limits of Ukraine. Paleontologichnyy sbirnuk, № 31, p. 8–88 (in Ukrainian).
Andreyeva-Grigorovich A.S., Oszczypko N., Slaczka A., Oszczypko-Clowes M., Savitskaya N.A., Trofimovicz N.A., 2008. New data on the of the folded Miocene Zone at the front of the Ukrainian Outer Carpathians. Acta Geol. Polonica, vol. 58, N 3, p. 325–353 (in English).
Andreeva-Grigorovich A.S., Vashchenko V.O., Hnylko O.M. et al., 2008. On the diachronicity of the boundaries of the litostratigraphic subdivisions of the Neogene deposits of the Boryslav–Pokuttya and Sambir nappes of the Ukrainian Precarpathians. In: Biosstratigraphic bases for the construction of stratigraphic schemes by the Phanerozoic of Ukraine: Collection sciences works of the Institute of Geological Sciences of the NAS of Ukraine. Kyiv, p. 199-204 (in Ukrainian).
Andreeva-Grigorovich A.S., Vashchenko V.O., Hnylko O.M., Trofimovich N.A., 2011. Stratigraphy of Neogene deposits of the Ukrainian Carpathians and Fore-Carpathians. Tektonika i Stratigrafiya, iss. 28, p. 67–77 (in Ukrainian).
Hilgen F.J., Krijgsman W., Raffi I., Turco E., Zachariasse W.J., 2000 Integrated stratigraphy and astronomical calibration of Serravallian. Tortonian boundary section at Monte Gibliscemi (Sicily, Italy). Marine Micropaleontology, vol. 38, p. 181-211 (in English).
Horbachyk T.N., Dolickaya I.V., Copaevych L.F., 1996. Micropaleontologi.Moscow. Izdatelstvo MGU. 112 p (in Russian).
Kennett J.P. and Srinivasan M.S., 1983. Neogene planctonic foraminifera: A Phylogenetic Atlas. Stroudsburg, 265 p. (in English).
Kulyanda M.Y., Hnylko O.M., 2012. Specification of stratigraphy of the Neogene molasse of the Boryslav–Pokuttya and Sambir nappes of the north-western part of the Ukrainian Precarpathians. Geologia i geochchimiya coruchukh kopalyn, № 1-2 (158-159), p. 36-50 (in Ukrainian).
Kulyanda M.Y., Hnylko O.M., 2015. Age of the Berezhnytsa Formation of Sambir Nappe of Carpathian Foredeep. Geologiya i geokhimiya goryuchykh kopalyn, № 1, p. 91–10 (in Ukrainian).
Kulyanda M.Y., 2017. Sedimentary conditions of Miocene deposits the Berezhnytsa formation (Sambir Nappe, Carpathian Foredeep) on base of study of small Foraminifers. Geologichnyy zhurnal, № 2 (359), p. 70-79 (in Ukrainian).
Pyshvanova L.S., Tkachenko O.F., 1974. Paleogeographic maps of Miocene of the western areas USSR. Proceedings of the VIII and IX Congresses CBGA.Kiev, p. 88–100 (in Russian).
Saidova H.M., 1961. Ecology of foraminifera and paleogeography of the Long East Sea SSSR and north-western partPacific Ocean. Moscow: Izdatelstvo AN SSSR, p. 3–231 (in Russian).
Peryt D., Gedl P., Peryt M., 2014. Foraminiferal and palynological of the Late Badensan (Midle Miocene) trangression in Podolia (Shchyrets near Lviv, western Ukraine). Geological Quarterly, vol. 58, № 3, p. 465–484 (in Polish).
Petrova P., 2004. Foraminiferal assemblages as an indicator of foreland basin evolution (Carparhian Foredeep, Czech Republic). Bulletin of Geosciences, vol. 79, № 4, p. 231-242 (in English).
Russo B., Curcio E., Iaccarino S., 2007. Paleocology and paleoceanography of a Langhian succession (Tremiti Islands, southern Adriatic Sea, Italy) based on benthic foraminifera. Bolletino della Societa Paleontologica Italiana, vol. 46, № 2–3, p. 107-124 (in English).
Valchev B., 2003. On the potential of small benthic foraminifera as paleoecological indicators: recent advances. Annua, vol. 46, pt. 1, Geology and Geophysics.Sofia, p. 189-194 (in English).
Vashchenko V.O., Hnylko O.M., 2003. About stratigraphy and sedimentary features of Neogene molasse of the Boryslav–Pokuttya and Sambir nappes of the Ukrainian Fore-Carpathians. Geologiya i geokhimiya goryuchykh kopalyn, № 1, p. 87–101 (in Ukrainian).
Venglinsky I.V., 1975. Foraminifera and paleoecological features of the Carpathian Miocene reservoirs. Trydy. Institute of Geology and Geophysics, Siberian Dep. AN SSSR, iss. 333, p. 116-122 (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).