ПРОБЛЕМИ ПИТНОГО ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАРІУПОЛЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЇХ ВИРІШЕННЯ ЗА РАХУНОК ПІДЗЕМНИХ ВОД (УКРАЇНА)
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2020.1.196974Ключові слова:
підземні води, крейдово-палеогеновий водоносний комплекс, математичне моделювання, Маріупольське родовище підземних вод, Ялинське родовище підземних вод, експлуатаційні запаси, якість підземних водАнотація
Представлені результати вивчення можливості питного водозабезпечення Маріуполя за рахунок підземних вод на випадок втрати її основного сучасного джерела прісної води — р. Сіверський Донець через можливі агресивні дії донецьких сепаратистів. Для цього спочатку були вивчені ресурси підземних вод Маріупольського родовища для вирішення проблем забезпечення Маріуполя питною водою. Створено гідрогеологічну модель Маріупольського родовища підземних вод, на якій вивчено структуру водообміну і джерела формування експлуатаційних ресурсів підземних вод. Показано, що в межах цього родовища підземні води з мінералізацією, що не перевищує 1,5 г/дм3, трапляються спорадично і їх експлуатаційні ресурси дуже малі. Запаси технічних вод з мінералізацією понад 1,5 г/дм3 в межах Маріупольського родовища обмежені величиною 40 тис. м3/добу, що теж недостатньо для Маріуполя. У подальшому було вивчено можливості питного водозабезпечення Маріуполя за рахунок прісних підземних вод крейдово-палеогенового водоносного комплексу Ялинського родовища, що знаходиться в 60—65 км на північний захід від Маріуполя. Створено гідрогеологічну модель Ялинського родовища підземних вод, на якій вивчено структуру водообміну і джерела формування експлуатаційних запасів підземних вод Іванівської та Зачатівської перспективних ділянок. Показано, що цей водоносний комплекс має достатньо ресурсів прісних підземних вод для забезпечення Маріуполя, Волновахи та інших населених пунктів навколо Ялинського родовища, але також є ризик поступового погіршення якості води Зачатівської ділянки через підтягування солонуватих вод з інших водоносних горизонтів. Оцінено вплив солонуватих підземних вод із тріщинуватих порід докембрійського кристалічного фундаменту і четвертинного водоносного горизонту поза межами Конксько-Ялинської западини на якість води перспективних ділянок Ялинського родовища. Розглянуто різні схеми розташування експлуатаційних свердловин і водовідбору для збереження якості води. Зроблено висновок про перспективність перенесення частини затверджених експлуатаційних запасів підземних вод Зачатівської ділянки на вододіл між цією і Іванівською ділянками або на декілька кілометрів нижче за течією р. Мокрі Яли. При відхиленні вищерозглянутого варіанту оптимізації відбору води авторами статті висунуто пропозицію перезатвердити запаси підземних вод Іванівської і Зачатівської ділянок, тобто на Іванівській ділянці збільшити запаси приблизно у два рази, а на Зачатівській ділянці зменшити їх майже у два рази. Воду з Іванівської і Зачатівської ділянок, призначену для питного забезпечення Маріуполя, треба подавати в змішаному вигляді.
Посилання
Kamzist Zh.S., Shevchenko O.L. (2009). Hydrogeology ofUkraine. Kyiv, INKOS, 614 p.
(in Ukrainian).
Chiang W.-H., Kinzelbach W. (2001). 3D-Groundwater Modeling with PMWIN. Springer,Berlin,Heidelberg, 346 p. (in English).
Climentov P.P., Bogdanov G.Ya. (1977). General Gydrogeology.Moscow, Nedra, 357 p. (in Russian).
Handbook for Hydrogeologist. Vol. 1. (Ed. V.M. Maksimov). (1967). Leningrad, Nedra, 592 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
