ПОХОДЖЕННЯ І СИСТЕМАТИКА НЕОПЛЕЙСТОЦЕН-ГОЛОЦЕНОВИХ БЕНТОСНИХ ФОРАМІНІФЕР ПОНТО-КАСПІЮ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2020.1.196975Ключові слова:
автохтони, алохтони, ендеміки, середземноморські іммігранти, каспійські іммігранти, релікти ПаратетісуАнотація
Стаття сфокусована на походженні та систематиці неоплейстоцен-голоценових форамініфер Понто-Каспію для їх подальшого використання в стратиграфії, геологічній історії та палеогеографічних реконструкціях, включаючи обмін води між сусідніми басейнами. Показано, що фауна каспійських форамініфер є мілководною, високоендемічною (92 %) з високим вмістом (61 %) аглютинованих видів і підвидів. Азово-Чорноморська фауна форамініфер характеризується незначним ендемізмом (0,6 %) лише на видовому та підвидовому рівнях, але великою кількістю (83 %) середземноморських та атлантичних (переважно бореальних) форм. Усі азово-чорноморські форамініфери є мілководними, які зайшли в басейн, найімовірніше, через мілководну Бофорську або будь-яку іншу протоку, що з’єднувала Азово-Чорноморський басейн зі Середземним морем. Специфічний вигляд понтокаспійської фауни форамініфер полягає в тому, що вона складається з представників родин Ammoniidae і Elphididae. Це вказує на тенденцію формування форамініферової фауни з обмеженою кількістю шельфових родів південного генезису (Аmmonia, Elphidium, Porosononion), характерних для південних ізольованих та напівізольованих морів. Низька кількість таксонів високого таксономічного рангу (рядів) є наслідком низької солоності Понто-Каспію та його обмеженого зв’язку з відкритим океаном. Концепція походження неоплейстоцен-голоценової понтокаспійської фауни форамініфер припускає, що фауна Каспію успадковувалася від фауни Тетісу і Паратетісу. Вона утворилася переважно на еволюційній основі та без будь-якої залежності від азово-чорноморської фауни внаслідок тривалої ізоляції Каспію. Змішаний середземноморсько-атлантично-каспійський генезис чорноморської фауни форамініфер, її молодший порівняно з каспійською вік, а також значно менші еволюційні перетворення переважно в її давньокаспійському компоненті серед родів Аmmonia, Elphidium і Porosononion, поряд з високою мінливістю таксономічного складу внаслідок коливань рівня моря, відображає загальну тенденцію формування цієї фауни з обмеженою кількісті рядів (Ammo discida, Astrorhizida, Ataxophragmiida, Buliminida, Lagenida, Miliolida, Rotaliida) в специфічних гідрологічних умовах внутрішніх і крайових морів.
Посилання
Badertscher, S., Fleitmann, D., Cheng, H., Edwards, R.L., Göktürk, O.M., Zumbühl, A., Leuenberger, M., Tüysüz, O., 2011. Pleistocene water intrusions from the Mediterranean and Caspian seas into the Black Sea. Nature Geoscience, no. 4, p. 236-239. (In English).
Balabanov, I.P., 2007. Holocene sea-level changes of the Black Sea. The Black Sea Flood Question: Changes in Coastline, Climate and Human Settlement. (Eds. V. Yanko-Hombach, A.S. Gilbert, N. Panin, N.P. Dolukhanov). Dordrecht: Springer, p. 711-730. (In English).
Basics of Paleontology, 1959. Vol. 1, General Part, Protozoans. (Ed. Orlov Yu. A.), Moscow: Russian Academy of Sciences, 519 p. (In Russian).
Bogdanowich, A.K., 1947. On results of foraminiferal study of Miocene foraminifera from the Crimean-Caucasian region]. (Ed. A.V. Furssenko). Microfauna of the Caucasus Oil Fields. Leningrad: Gostoptekhizdat, p. 3-33. (In Russian).
Fedorov, P.V., 1978. Pleistocene of the Ponto-Caspian Region. Proceedings of the Geological Institute of AN USSR. Issue 310. Moscow: Nauka, 178 p. (In Russian).
Gudina, V.I., 1976. Foraminifera, Stratigraphy, and Paleogeography of the Marine Pleistocene of the North of the USSR. Proceedings of the Institute of Geology and Geophysics of the Academy of Scinces of USSR, Sibirean Branch. Issue 314. Novosibirsk: Nauka, 126 p. (In Russian).
Holzmann, M., 2000. Species concept in Foraminifera: Ammonia as a case study. Micropaleontology, vol. 46, (Supplement 1: Advances in the Biology of Foraminifera), p. 21-37. (In English).
Kerey, E., Meric, E., Tunoğlu, C., Kelling, G., Brenner, R.L., Doğan, A.U., 2003. Black Sea-Marmara Sea Quaternary connections: New data from the Bosphorus, Istanbul, Turkey. Palaeogeography, Plaeoclimatology, Palaeoecology, vol. 3256, p.1-19 (In English).
Kondariuk, T.O., 2018. Morphological deformities in benthic foraminifera tests as indicators of marine environmental stress under the freshwater runoff. Odessa National University Herald, Series Geography & Geology, vol. 23, issue 2, p. 134-150 (In Russian).
Krijgsman W., Tesakov, A., Yanina, T. et al., 2019. Quaternary time scales for the Pontocaspian domain: Interbasinal connectivity and faunal evolution. Earth-Science Reviews, no. 188, p. 1-40. (In English).
Loeblich, A. R., Tappan, H., 1988. Foraminiferal Genera and Their Classification: New York: Van Nostrand Reinhold Company, 970 p. (In English).
Loeblich, A.R., Tappan, H., 1992. Present status of Foraminiferal Classification. Studies in Benthic Foraminifera. (Eds. Y. Takayanagi, T. Saito). Tokyo: Tokai University Press, p. 93–102. (In English).
Maisuradze, L., 1971. Sarmatian Foraminifera in Georgia. Tbilisi: Metsniereba, 118 p. (In Russian).
Maisuradze, L., 1980. On the Paleobiological History of Miocene Foraminifera in the Ponto-Caspian Basin. Tbilisi: Metsniereba, 106 p. (In Russian).
Maisuradze, L., Koiava, K., 2008. History of development of representatives of two genera – Bulimina and Bolivina in Sarmatian basin of Paratethys. Proceeding Georgian National Museum Problems of Paleobiology, vol. III, p. 60-68. (In English).
Maisuradze, L., Koiava, K., 2011a. Biodiversity of Sarmatian Foraminifera of the Eastern Paratethys. Bulletin of the Georgian National Academy of Sciences, vol. 5, no. 1, p. 143-151. (In English).
Maisuradze, L., Koiava, K., 2011b. Meotian age, as a last stage of biodiversity of foaraminifera in the Neogene basins of Ponto-Caspian region. Proceedings of the Georgian National Museum, Natural Sciences and Prehistory Section, no. 3, p. 7-17. (In Georgian with English summary).
Martin, R.E., Yanko-Hombach (also Yanko), V., 2011. Repeated freshwater discharge events stimulated rapid sea-level change in the Black Sea during the Holocene. Geology and Geoarchaeology of the Black Sea Region: Beyond the Flood Hypothesis. (Eds. I. Buynevich, V. Yanko-Hombach, A.S. Gilbert, R. Martin). GSA Special Paper 473. Boulder, Colorado: Geological Society of America, р. 51-58. (In English).
Meriç, E., Yanko, V., Avşar, N., 1995. Foraminiferal fauna of the Quaternary sequence in the Gulf of Izmit (Herzek Burnu-Kaba Burun). Quaternary Sequence in the Gulf of Izmit. (Ed. E. Meriç). Istanbul: Deniz Harp Okulu Komulanliği Basımevi, p. 105-152. (In Turkish with English summary).
Nevesskaya, L.A., 1965. Late Quaternary Mollusks of the Black Sea, Their Systematics and Ecology. Trudy Paleontologicheskogo Instituta Akademii Nauk SSSR, vol. 105. Moscow: Nauka, 391 p. (In Russian).
Serova, M.Ya., 1955. Stratigraphy and foraminiferal fauna of Miocene deposits. Materials on the Biostratigraphy of the Western Regions of the Ukrainian SSR. Moscow: Gostoptekhizdat, p. 261-392 (In Russian).
Voloshinova, N.A., Dain, L.G., 1952. Nonionids, Cassidulinids, and Chilostomelids. Fossil Foraminifera of the USSR. VNIGRI Proceedings, issue 63, Leningrad: Gostoptekhizdat, 152 p. (In Russian).
Yanina, N.A., 2014. The Ponto-Caspian region: Environmental consequences of climate change during the Late Pleistocene. Quaternary International, vol. 345, p. 88-99. (In English).
Yanko-Hombach (also Yanko), V. Quaternary Foraminifera of the Caspian-Black Sea-Mediterranean Corridors: Volume 1 Ponto-Caspian Foraminifera. Monograph, in preparation, scheduled for publication in 2020-2021. Springer. (In English).
Yanko-Hombach (also Yanko), V., Motnenko, I., 2011. Pleistocene water intrusions from the Mediterranean and Caspian Seas into the Black Sea: Reconstructions based on foraminifera. Abstract Volume of the Seventh Plenary Meeting and Field Trip of INQUA 501 “Caspian-Black Sea - Mediterranean corridor during the last 30 ky: Sea level change and human adaptive strategies”. (Eds. V. Yanko-Hombach, A. Gilbert). Odessa, Ukraine, August 21-28, 2011. Odessa: Astroprint, p. 187-194. (In English).
Yanko-Hombach (also Yanko), V., 2007. Controversy over Noah’s Flood in the Black Sea: Geological and foraminiferal evidence from the shelf. The Black Sea Flood Question: Changes in Coastline, Climate and Human Settlement. (Eds. V. Yanko-Hombach, A.S. Gilbert, N. Panin, N.P. Dolukhanov). Dordrecht: Springer, p. 149-203. (In English).
Yanko-Hombach (also Yanko), V., 2014. Quaternary ecostratigraphy and paleogeographic reconstructions of the Caspian region based on benthic foraminifera. Proceedings of the IGCP 610 Second Plenary Conference and Field Trip: “From the Caspian to Mediterranean: Environmental Change and Human Response during the Quaternary,” October 12-20, 2014, Baku, (Azerbaijan). (Eds. A.S., Gilbert, V. Yanko-Hombach). Baku: Nafta Press, p. 162-170. (In English).
Yanko-Hombach (also Yanko), V., Kondariuk, T., Motnenko, I., 2017. Benthic foraminifera indicate environmental stress from river discharge to marine ecosystems: example from the Black Sea. Journal Foraminiferal Research, no. 47, issue 1, p.70-92. (In English).
Yanko-Hombach (also Yanko), V., Koral, H., Avşar, N., Motnenko, I., McGann, M., 2006. Geomorphological, depositional, and foraminiferal indicators of Late Quaternary tectonic uplift in Iskenderun Bay, Turkey. Postcollisional Tectonics and Magnetism in the Mediterranean Region and Asia. (Eds. Y. Dilek, S. Pavlides), GSA Special Paper 409. Boulder, Colorado: Geological Society of America, p. 591-614. (In English).
Yanko-Hombach (also Yanko), V., Schnyukov, E., Pasynkov, A., Sorokin, V., Kuprin, P., Maslakov, N., Motnenko, I., Smyntyna, O., 2017. Late Pleistocene-Holocene Environmental Factors Defining the Azov-Black Sea Basin, and the Identification of Potential Sample Areas for Seabed Prehistoric Site Prospecting and Landscape Exploration on the Black Sea Continental Shelf. Submerged Landscapes of the European Continental Shelf: Quaternary Paleoenvironments. (Eds. Flemming, N.C., Harff, J., Moura, D., Burgess, A., Bailey, G.N.). Chichester, UK: Wiley-Blackwell, p. 431-478. (In English).
Yanko-Hombach V., Gilbert A., Buynevich I., et al., 2006. Field Trip Guide. IGCP 521 Second Plenary Meeting and Field Trip, August 20-28, 2006, Odessa National University, Odessa, Ukraine, 42 pp. ISBN 966-318-569-4. (In English).
Yanko-Hombach, V. (also Yanko), Smyntyna, O.V., Kadurin, S.V., Larchenkov, E.P., Kakaranza, C.V., Kiosak, D.V., 2011. The Black Sea level change and adaptation strategy of ancient people for the last 30 ka. Geology and Mineral Resources of the World Ocean, no. 2, p. 61-94. (in Russian).
Yanko, V., 1989. Quaternary benthic foraminifera of the southern [Black, Azov, Aral, Caspian] seas: Classification, ecology, stratigraphy, geology, paleoenvironmental reconstructions. D. Sci. Thesis, Moscow State University, Moscow, 1000 p. (In Russian).
Yanko, V., 1990a. Stratigraphy and palaeogeography of marine Pleistocene and Holocene deposits of the southern seas of the USSR. Mem.Soc. Geol. Ital., vol. 44, p. 167-187 (In English).
Yanko, V., 1990b. Quaternary foraminifera of genus Ammonia of the Pontian-Caspian region. Paleontological Journal, no. 1, p. 18-26. (in Russian).
Yanko, V., Ahmad, M., Kaminski, M., 1998. Morphological deformities of benthic foraminiferal tests in response to pollution by heavy metals: implications for pollution monitoring. Journal Foraminiferal Research, vol. 28, p. 177-200. (In English).
Yanko, V., Frolov, V., Motnenko, I., 1990. Foraminifera and lithology of the Karangat stratotype (Quaternary, Kerchenian Peninsula). Bull. Mosc. Soc. of Naturalists, vol. 65, no. 3, p. 83-97. (In Russian).
Yanko, V., Gramova, L., 1990. Stratigraphy of the Quaternary sediments of the Caucasian shelf and continental slope of the Black Sea based on microfauna—foraminifera and ostracoda. Sovetskaya Geologiya, no. 2, p. 60-72. (In Russian).
Yanko, V., Kennett, J., Koral, H., Kronfeld, J., 1999. Stable isotopic evidence from Holocene Sea of Marmara sediments for two-way watermass interchange between the Black Sea and the Mediterranean Sea. South African Journal of Sciences, vol. 95, no. 4, p. 201-204. (In English).
Yanko, V., Kondariuk, T.O., Kadurin, S.V., 2019. History of the geological development of the Black Sea northwest shelf in the Late Neopleistocene-Holocene. Collection of scientific works in the IGS of Ukraine, vol. 12, p. 135-158. (In Ukrainian).
Yanko, V., Kravchuk, A., Kulakova, I., 2017b. Meiobenthos of Methane Outlets of the Black Sea. Odessa, Phenix, 241 p. (In Russian).
Yanko, V., Troitskaya, T., 1987. Late Quaternary Foraminifera of the Black Sea. Moscow: Nauka, 111 p. (In Russian).
Zhamoida, A.I., 2004. Problems related to the international (standard) stratigraphic scale and its perfection, Stratigraphy and Geological Correlation, vol. 12, no 4, p. 321-330. (In English).
Zubakov, V.A., 1986. Global Climate Event of the Pleistocene. Leningrad: Gidrometeoizdat, 286 p. (In Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
