РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД В ПУНКТАХ ЛОКАЛІЗАЦІЇ РАВ В ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ ЗОНІ ВІДЧУЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2020.2.198438Ключові слова:
аварія на ЧАЕС, стронцій-90, цезій-137, підземні води, моніторингАнотація
Представлені результати обстеження забруднення підземних вод в пунктах локалізації радіоактивних відходів (РАВ) в 10-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, що містять відходи від післяаварійної дезактивації місцевості (зокрема, “рудий ліс”, загиблий від екстремальних рівнів радіації в 1986 р.). Відбір проб підземних вод у безпосередній близькості від поховань відходів із застосуванням системи ударного буріння Waterloo Profiler, проведений у липні—серпні 2015 р., показав, що основна небезпека пов’язана із забрудненням підземних вод стронцієм-90. Концентрація стронцію-90 у ґрунтовій воді коливалась для різних поховань відходів від 1,1 до 17 800 Бк/л, що значно перевищує норматив для питної води 2 Бк/л. Концентрація цезію-137 у підземних водах варіювалась від значень нижче межі виявлення (<0,04 Бк/л) до 0,6 Бк/л (тобто менше питного нормативу 2 Бк/л). Результати відбору проб показали, що рівні радіоактивного забруднення підземних вод стронцієм-90 в зоні поховань є відносно стабільними протягом останніх двох десятиліть, що відповідає гіпотезі про поступове розчинення паливних частинок у матеріалах РАВ та подальшій міграції радіоактивних забруднень в підземних водах. Більш низькі рівні стронцію-90 в підземних водах поблизу поховань відходів спостерігалися в пункті локалізації РАВ «Нафтобаза» поблизу Прип’ятського Затону, що, ймовірно, обумовлено специфічними гідрогеологічними та геохімічними умовами цієї ділянки (глинисті ґрунти; підвищені швидкості латеральної фільтрації; відновлювальні лужні геохімічні умови). Отримані дані щодо радіоактивного забруднення ґрунтових вод у безпосередній близькості від поховань РАВ із застосуванням системи ударного буріння показали значно більш високий рівень забруднення ґрунтових вод порівняно з даними режимної мережі моніторингу Державного спеціалізованого підприємства “Екоцентр”, яке відповідає за радіаційний моніторинг у Чорнобильській зоні відчуження. Це підтверджує, що існуюча система гідрогеологічного моніторингу пунктів локалізації радіоактивних відходів в 10-км зоні ЧАЕС потребує подальшого вдосконалення та розвитку.Посилання
Antropov, V. M., Bugai, D., Dutton, L.M.C., Gerchikov, M., Kennett, E. J., Ledenev, A. I., Novikov, A. A., Rudko, V., Ziegenhagen, J., 2001. Review and analysis of solid long-lived and high level radioactive waste arising at the Chernobyl Nuclear Power Plant and the restricted zone, EUR 198197 EN. Manchester: NNC Ltd.
Bugai D.A., Waters R.D., Dzhepo S.P., Skal’skij A.S., 1996. Risks from Radionuclide Migration to Groundwater in the Chernobyl 30-km Zone. Health Physics. Vol. 71 (1). P. 9-18. https://doi.org/10.1097/00004032-199607000-00002.
Bugai D., Skalskyy A., Dzhepo S., Kubko Yu., Kashparov V., Van Meir N., Stammose D., Simonucci C., Martin-Garin A., 2012 (a). Radionuclide migration at experimental polygon at Red Forest waste site in Chernobyl zone. Pt 2: Hydrogeological characterization and groundwater transport modeling. Applied Geochemistry. Vol. 27 ( 7). P .1359–1374. https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2011.09.028.
Bugai D., Tkachenko E., Van Meir N., Simonucci C., Martin-Garin A., Roux C., Le Gal La Salle C., Kubko Yu., 2012 (b). Geochemical influence of waste trench no.22T at Chernobyl Pilot Site at the aquifer: Long-term trends, governing processes, and implications for radionuclide migration. Applied Geochemistry. Vol. 27 ( 7). P. 1320–1338. https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2011.09.021.
Bugai D., Smith J., Hoque M. A., 2020. Solid-liquid distribution coefficients (Kd-s) of geological deposits at the Chernobyl Nuclear Power Plant site with respect to Sr, Cs and Pu radionuclides: A short review. Chemosphere. Vol.242. 125175, https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2019.125175.
Cornell R.M., 1993. Adsorption of cesium on minerals: A review. J. Radioanalyt. Nucl. Chem. Vol.171. P.483-500.
Dzhepo S.P., Skalskyy A.S., Bugai D.A., Marchuk V.V., Waters R., 1994. Effect of the main burials of radioactive waste in the near zone of Chernobyl NPP on hydrogeological environment. Geological Journal. Issue 4-6. P.100-108 (in Russian).
Dzhepo S., Skalskyy A., Bugai D., 1998. Groundwater monitoring of the areas contaminated as a result of the Chernobyl accident. Groundwater Quality: Remediation and Protection (Proceedings of the GQ'98 Conference held at Tubingen, Germany, September 1998). IAHS Publ. no. 250. P.72-74.
Institute of Geological Sciences, 2001. Final report on R&D work: Study of abiotic migration of radionuclides according to the program: “Hydrogeologic Polygon”. Section no.132 of the complex contract no.13/132-155H-98 with the Ministry of Emergencies of Ukraine (Sci. supervisor S.P.Dzhepo), Kyiv: Institute of Geological Sciences of Ukrainian Academy of Sciences (in Ukrainian).
Kashparov V.A., Lundin S.M., Zvarich S.I., Yoschenko V.I., Levtchuk S.E., Khomutinin Yu.V., Maloshtan I.N., Protsak V.P., 2003. Territory contamination with the radionuclides representing the fuel component of Chernobyl fallout. Sci. Total Environ. Vol.317. P.105–119. https://doi.org/10.1016/S0048-9697(03)00336-X.
Kashparov V., Salbu B., Levchuk S., Protsak V., Maloshtan I.M. , Simonucci C., Courbet C., Nguyen H.L., Sanzharova N., Zabrotsky V., 2019. Environmental behavior of radioactive particles from Chernobyl. J. Env. Radioactivity. Vol. 208-209. P.106025. https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2019.106025.
Kireev S.I., Demyanovich O.V., Smirnova K.I., Vishnevsky D.O., Obrizan S.M., Godun B.O., Gurin O.S., Nikitina T.I., 2013. Radiation situation at the territory of exclusion zone in 2012. Problems of Chernobyl Exclusion Zone. Issue 11. P.18-37 (in Ukrainian)
Kireev S.I., Nikitina T.I., Obrizan S.M., Buntova O.G., Pilipchuck V.O., Demyanovich O.V., Veremenko D.M., Korepanova K.D., Fedorenko O.A., Samoylov D.A., 2019. Radiation state of the exclusion zone in 2018 in accordance with the results of radiation environmental monitoring. Problems of Chernobyl Exclusion Zone. Issue 20. P.88-106 (in Ukrainian).
Ministry of Health of Ukraine, 2006. State hygiene standards "Permissible levels of 137Cs and 90Sr radionuclides in food and drinking water". Approved by Order of the Ministry of Health of Ukraine 03.05.2006 No. 256 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-06 (in Ukrainian)
Molitor N., Drace Z., Bugai D., Sizov A., Haneke K., Thierfeldt S., Nitzsche O., Shapiro Y., 2017. Challenges and progress in improving safety and managing radioactive wastes at Chernobyl NPP in the Chernobyl exclusion zone. Problems of Nuclear Power Plants’ Safety and of Chornobyl. Issue 29. P. 35-49.
Panasyuk M.I., Stoyanov O.I., Lushnia P.A., Levin G.V., Palamar L.A., Onishchenko I.P., 2019. Results of radio-hydroecological monitoring in the area of NSC-OU complex and means of reduction groundwater pollution. Problems of Nuclear Power Plants’ Safety and of Chornobyl. Issue 32. P.74-79 (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
