ТЕРМОДИНАМІЧНА РИФЕЙ-ФАНЕРОЗОЙСЬКА ЕВОЛЮЦІЯ ВЕРХНІХ ГЕОСФЕР: АТМОСФЕРИ, ЗЕМНОЇ КОРИ, ГІДРОСФЕРИ ТА БІОСФЕРИ

Автор(и)

  • R. Ya. Belevtsev Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Україна
  • V. I. Blazhko Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Україна
  • O. A. Visotenko Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Україна
  • S. V. Kuzenko Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Україна
  • B. F. Melnichenko Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Україна
  • I. I. Mihalchenko Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Україна
  • L. A. Petrova Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Україна
  • S. I. Tereschenko Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Україна

DOI:

https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2020.2.198793

Ключові слова:

термодинамічна еволюція геосфер, рифей, венд, фанерозой

Анотація

Представлена нова концепція термодинамічної рифей-фанерозойської еволюції верхніх геосфер (атмосфери, земної кори, гідросфери та біосфери), яка від рифею до фанерозою визначається послідовним охолодженням поверхні Землі. Для гідросфери (з 2,0 млрд років) це проявляється в появі суцільного кислого океану з рідкою водою, в якому з часом зменшувалася ступінь кислотності. Первинна атмосфера у ранньому протерозої близько 2 млрд років тому складалася переважно з водяної пари та хлору з тиском водяної пари при 375 °С близько 230 бар і тиском хлорного газу близько 5 бар, з утворенням кислої гідросфери (рН 0,15) та з тиском близько 1 бар вільного кисню в атмосфері. Сучасний склад атмосфери Землі склався, зокрема, завдяки реакціям окислення в геосферах, що призвело до зменшення кисню з венду в атмосфері до 0,2 бар, а також до переважання в ній азоту, який в атмосфері має значну стійкість. У фанерозої збільшувалася площа суші та висота материків, які денуду валися поверхневими водотоками та морями з відкладанням осадів, а також зростав об’єм накопичення вул канітів, що було пов’язано з початком активної тектоніки плит. Архейські смугасті залізисті кварцити деякими геологами відносяться до осадових порід. Однак цьому суперечать оцінки температури у поверхневих шарах Землі в археї (близько 600—700 °С), коли проходили активні процеси регіонального метаморфізму та гранітоутворення за участю водяної пари. Сприятливі умови для життя у воді виникли у верхньому рифеї (з ≈1000 млн років тому), коли в океанічній воді знизилася кислотність. Однак на поверхні суші перше життя з’явилося тільки у девоні за температури атмосфери нижче 60 °С.

Посилання

Azarov N.Ya. and dr. (2005), Geologo-elektricheskaya model Orechovo-Pavlogradskoj shovnoj zony USCH. Nauk. Dumka, Kyiv, UA, 190 p.

Belevtsev R.Ya. (1982), Rezhym zonalnogo progressivnogo metamorfizma v dokembrii Ukrainskogo shchita. Nauk. Dumka, Kyiv, UA, 150 p.

Belevtsev R. Ya., Boichenko S., ( 2007) Termodinamika gazovogo obmena v okruzhajuchshey srede. Nauk. Dumka, Kyiv, UA, 247 p.

Belevtsev R. Ya. Shestopalov V.M. (2010) Poshukova ta ekologichna geochimiya, №10, Kyiv, UA, pp. 22-41 .

Belevtsev R. Ya., Belevtsev A. R. (2011) Poshukova ta ekologichna geochimiya, №2 (11), Kyiv, UA, pp. 20-45 .

Belevtsev R. Ya. (2011) Dopovidi NAN Ukraine,12, Kyiv, UA, pp. 83-90.

Belevtsev R. Ya. (2012) Geofizicheskiy zhurnal vol.34, № 2, Kyiv, UA, pp. 49-59.

Belevtsev R. Ya. (2013), Zbirnyk naukovyh prats DU Instituta geohimey navkolyshnogo seredovyscha NAN Ukraine, № 22, Kyiv, UA, pp. 113-123.

Belevtsev R. Ya., Blazhko V., Terescenko S. (2016). Geofizicheskiy zhurnal, № 6, Kyiv, UA, pp. 49-59.

Belevtsev R. Ya., Blazhko V., Derman V. (2018) ), Zbirnyk naukovyh prats DU Instituta geohimey navkolyshnogo seredovyscha NAN Ukraine, № 28, Kyiv, UA, pp. 66-73.

Belevtsev R. Ya., Blazhko V., Terescenko S. (2019) Zbirnyk tez naukovoi konferencii 50- richuy IGMR, Kyiv, UA, pp. 51-52.

Belevtsev R. Ya., Blazhko V., Terescenko S. (2019), Zbirnyk naukovyh statey XV mizhnarodnoi konf. “Ekologichna bezpeka: problemy i shliachy vyrishennia”, Kharkiv,UA pp. 23-27.

Belevtsev Ya. N., i dr. (1959), Genezis zheleznyh rud Krivorozhskogo basseina. Izd. AN Ukraine SSR, Kyiv, p. 310

Vsehsvyatskiy S.K.(1972), Problemy sovremennoi kosmogonii. Moskva, Nauka, RU, pp. 318-413.

Demenitskaya R.M. (1967), Kora i mantiya Zemli. Nedra, p. 280.

Dobretsov H.L. (1990), Vvedenie v globalnuyu petrologiyu.Novosibirsk, Nauka, RU, p. 200.

Marchinin E. K. (1985), Vulkanizm. Moskva, Nedra, RU, p. 288.

Kurlov N. S., Belevtsev R.Ya., Reshetniyk V.V. and dr.(1997) Mineral. Journ. (Ukraine), vol. 29, №5, pp. 85-100.

Ronov A.B., Yaroshevskiy A.A., Migdasov A.A. (1990), Chimicheskoe stroenie zemnoy kory I geochimicheskiy balans glavnych elementov. Moskva, Nauka, RU, p. 182.

Tanatar I.I. (1916), Yuzhniy inzhener, № 7-8

Belevtsev R.Ya.(1996) About liquation-intrusive genesis of archean ferruginous quartzites. Dopovidi NAN Ukraine,12, Kyiv, UA, pp. 97-102.

Planeta Zemlya (2008), Kitai, p. 256.

Ebert G. (1963), Kratkiy spravochnik po fizike. Moskva, izd. Gos. Fiz-mat. Lit., RU, p.552.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-16

Номер

Розділ

Дослідницькі та оглядові статті