МАКРОФЛОРИСТИЧНІ ЗОНИ СЕРЕДНЬОГО І ВЕРХНЬОГО КАРБОНУ (ПЕНСІЛЬВАНСЬКОЇ ПІДСИСТЕМИ) ДОНЕЦЬКОГО БАСЕЙНУ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2016.1.97280Ключові слова:
макрофлористичні зони, пенсільванська підсистема, Донецький басейнАнотація
На основі даних, які опубліковані О.П. Фісуненком і О.К. Щоголєвим, а також особистих матеріалів автора в пенсільванських (середньо- та верхньокам’яновугільних) відкладах Донецького басейну виділяються 10 макрофлористичних зон, які є аналогами макрофлористичних зон регіональної шкали Західної Європи. Макрофлористичні зони Донецького басейну дали змогу провести детальну кореляцію верхньобашкирських, московських, касимовських і гжельських відкладів Донецького басейну з під’ярусами вестфальського, стефанського та отенського ярусів Західної Європи. Кореляція свідчить про положення нижньої границі московського ярусу в верхній частині дакмантського під’ярусу вестфалу, про відповідність нижньої границі касимовського ярусу границі між підзонами Alethopteris bohemica і Sphenopteris rossica зони Odontopteris cantabrica в межах кантабрійського під’ярусу стефану та про відповідність нижньої границі гжельського ярусу нижній границі стефану В (sensu stricto). Відповідно до макрофлористичної зональності московський ярус відповідає верхам дакмантського, болсовському, астурійському під’ярусам вестфалу і нижній частині кантабрійського під’ярусу стефану. Касимовський ярус відповідає верхній частині кантабрійського, баруельському і саберському підъярусам стефану. Гжельський ярус в об’ємі двох регіоярусів у Донецькому басейні відповідає двом макрофлористичним зонам – Sphenophyllum angustifolium і Autunia conferta. Калинівський регіоярус, який відповідає зоні Sphenophyllum angustifolium, корелюється із стефаном В (sensu stricto). Миронівський регіоярус, який відповідає зоні Autunia conferta, корелюється із стефаном С (= нижнім отеном).
Посилання
Boyarina N.I., 2003. Floral Zones of the boundary Carboniferous-Permian deposits of the Donets Basin. Geologichnyy zhurnal, № 3 (305), p. 109-113 (in Russian).
Boyarina N.I., 2006. Late Stephanian–Early Autunian flora of the Kartamuska Suite of the Donets Basin. Paleontologichnyy zbirnyk, № 38, p. 3-10 (in Ukrainian).
Novik E.O., 1952. Carboniferous flora of the European part ofUSSR.Moscow: Izdatelstvo Academii Nayk SSSR, 468 p. (in Russian).
Poletaev V.I., Vdovenko M.V., Shchogolev O.K., Boyarina N.I., Makarov I.A., 2011. Stratotypes of the Carboniferous and Lower Permian regional stratigraphycal subdivisions of the Don-Dnieper Depression. Kyiv: Logos, 236 p. (in Ukrainian).
Stratigraphy of the Upper Proterozoic and Phanerozoic of Ukraina: in two volumes. Vol. 1. Stratigrahy of the Upper Proterozoic, Paleozoic and Mesozoic ofUkraine, 2013. (Editors-in-Chief P.F. Gozhyk). Kyiv: Logos, 636 p. (in Ukrainian).
Fisunenko O.P., 1964. Regularities of development of the Carboniferous flora and phytostratigraphical subdivision of the Middle Carboniferous of the Donets Basin. Geologichnyy zhurnal, vol. 24, № 3 (96), p. 48-61 (in Ukrainian).
Fisunenko O.P., 1991. Zonal phytostratigraphical scale of the Lower and Middle Carboniferous of the Donets Basin. Geologichnyy zhurnal, № 3 (258), p. 55-64 (in Russian).
Fisunenko O.P., 2000. On the problem of the Moscovian Stage. Lygansk: Izdatelstvo LGPU, 66 p. (in Russian).
Shchogolev O.K., 1960. On the question of the Carboniferous and Permian boundary in the Donets Basin. Geologichnyy zhurnal, vol. 20, № 1 (70), p. 47-57 (in Ukrainian).
Shchogolev A.K., 1975. Floral evolution and vegetation in the South of the European part of SSSR from the end of the Middle Carboniferous to the Early Permian. Scope and subdivision of the Upper Carboniferous (Stephanian) Stage. Stratigraphy of the Carboniferous and geology of the coal formations of USSR: Proceedings of the VII International Congress on the Carboniferous stratigraphy and geology. Moscow: Nedra, p. 101-108 (in Russian).
Shchogolev A.K., 1988. Project of the regional stratigraphic chart of the Upper Carboniferous of the Don-Dnieper depression. Tectonika i stratigrafiya, vol. 29, p. 49-57 (in Russian).
Shchogolev A.K., 1991. Lycophytes and sphenophylls of the Later Carboniferous.Kiev: Naukova Dumka, 126 p. (in Russian).
Bouroz A., Doubinger J., 1977. Report on the Stephanian-Autunian Boundary and on the Contents of Upper Stephanian and Autunian in their Stratotypes. Symposium on Carboniferous Stratigraphy. Prague, 1973 / Eds. V.M. Holub, R.H Wagner. Prague, Geological Survey of Prague, p. 147-169 (in English).
Boyarina N., 2010. Late Gzhelian pteridosperms with callipterid foliage of the Donets Basin, Ukraine. Acta Palaeontologica Polonica, vol. 55, № 2, p. 343-359 (in English).
Cleal C.J., 1991. Carboniferous and Permian biostratigraphy. In: Plant Fossils in Geological Investigation: The Palaeozoic. Ellis Horwood Series in Applied Geology, p. 182-215 (in English).
Cleal C.J., 2005. The Westphalian macrofloral record from the cratonic central Pennines Basin, UK. Z. dt. Ges. Geowiss, vol. 156 (3), p. 387-401 (in English).
Cleal C.J., 2007. The Westphalian-Stephanian macrofloral record from the South Wales Coalfield, UK. Geological Magazine, vol. 144 (3), p. 465-486 (in English).
Cleal C.J. & Thomas B.A., 1994. Palaeozoic Paleobotany of Great Britain. Geological Conservation Review Series, vol. 9, 312 p. (in English).
Cleal C.J., Opluštil S., Thomas B.A., Tenchov Y., 2009. Late Moscovian terrestrial biotas and palaeoenvironments of Variscan Euramerica. Netherlands Journal of Geosciences, vol. 88 (4), p. 181-278 (in English).
Doubinger, J., Vetter, P., Langiaux, J., Galtier, J., & Broutin, J., 1995 La flore fossile du bassin houiller de Saint-Étienne. Mémoirs du Muséum National d'Histoire Naturelle, vol. 164, 357 p. (inFrance).
Fisunenko O.P., Laveine J.P., 1979. Comperasion entre la distribution des principales especes – guides vegetales du Carbonifére moyen dans la basin du Donets (U.S.S.R.) et les basins du Nord-Pas-de-Calais et de Lorraine (France).Urbana, 64 p. (inFrance).
International Stratigraphic Guide – An abridged version / Eds. M.A. Murphy, A. Salvador. Episodes, 1999, vol. 22, no. 4, p. 255-271 (in English).
Laveine, J.-P., 1977 Report on the Westphalian D. Symposium on Carboniferous Stratigraphy. Prague, 1973 / Eds. V.M. Holub, R.H Wagner.Prague, Geological Survey ofPrague, p. 71-81 (in English).
Pointon M.A., Chew D.M., Ovtcharova M., Sevastopulo G.D., Crowley Q.G., 2012. New high-precision U-Pb dates from western European Carboniferous tuffs; implications for time scale calibration, the periodicity of late Carboniferous cycles and stratigraphical correlation. Journal of the Geological Society,London, vol. 169, p. 713-721 (in English).
Wagner, R.H., 1984. Megafloral Zones of the Carboniferous. 9e Congrès International de Stratigraphie et Géologie du Carbonifère. Washington and Champaign-Urbana, 1979: Compte Rendu, Vol. 2. Biostratigraphy / Eds. P.K. Sutherland, W.L. Manger. SouthernIllinoisUniversity Press,Carbondale and Edwardsville, p. 109-134 (in English).
Wagner, R.H., Álvares-Vázquez, C., 2010. The Carboniferous floras of the Iberian Peninsula: A synthesis with geological connotations. Rev. Palaeobot. Palynol, vol. 162, № 3, p. 239-324 (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
